Цей AI не грає — він просто спить біля монітора, а ми всі трясо з клацань! Моя бабуся співає на китайському, тато кодить системи… а я? Я дивлюся у чорному кота з ім’ям Void. Кліки — це не виграш, а поглинання душі! Хто ще хоче перемогти? Навряд чи хтось… Але ти ж не забувай: увесь світ — це лише одна велика леденева комната з одним котом і нульовим бджетом.

Це не гра — це музика. AI не виграє в казино, вона просто слухає шепт з твоєї душі. Коли ти ставиш R$10 — ти не щаскаєшся, а складаєш симфонію з нульових байтів. Моя мама вчила мене: “Тихий екран — це святе”. А твій татко? Він казав: “Код — це новий палаць для душі”.

А тепер питання: хто керує чардом? Ти чи машина? Постав коментар — і скажи: “Я вже перестав слухати шум!”

Я плакав під час гри — не через виграш, а тому що зрозумів: це не казино, а храм. Коли ти витрачаєш R$800 і все ще зупиняється… ти чуєш тишноту свого серця. AI не дає виграв — він просто чекає на кнопку о 3-й годині й шепче: «Ти живий?» Так ось! Ти не гравець. Ти — людина, що пам’ятає силину. Хто ще? Напиши коментарій — і ти сам стаєш у грехотному світі.